|
|
Історія євреїв Володимира-Волинського. У єврейства м. Володимира довга історія тривалістю приблизно 800 років. Походи хрестоносців, що збудили єврейські погроми на Заході, привели до міграції євреїв, що рушили на Схід. Вони досягають міста Володимира як важливого торгового центра і поселяються в ньому. Можна припустити, що в місті вже знаходилися євреї, що прибули з Києва, і євреї з Хазарського царства. У XV столітті знову зростає важливість Володимира-Волинського. Місто наповнене єврейськими торговцями, що везуть свої товари на Далекий Схід і назад. У Володимирі зустрічаються єврейські комерсанти з Туреччини й Італії, з Києва і Кракова. Єврейські купці купували товари на християнському Заході і переправляли їх на Схід, а звідти привозили шовк і пряності. У місті оселилися багато єврейських ремісників. У 1648 р. під час повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького євреї рятуються втечею з міста. Після придушення повстання євреї повертаються в місто, однак багато хто з них перебувають у бідності. У цей же період значна частина євреїв міста розсіюється по околишніх селах у пошуках інших, нових джерел прибутку, і частина їх знаходить свій заробіток у сільському господарстві. У 1764 р. був проведений перший перепис єврейського населення польським урядом. Відповідно до перепису, у місті були 1.401 єврей, а сам населений пункт був другим по величині у Волинській області (після Луцька). У 1892 р. населення Володимира склало 8.185 жителів, з них - 6.389 євреїв. У 1897 р. було 9.883 жителя, з них - 5.869 євреїв. 5 травня 1900 р. велика пожежа знищила в місті 250 будинків. Більшість з них належали євреям, і приблизно 2.000 душ залишилися без даху над головою. Після цієї великої пожежі з метою допомогти ремісникам-євреям, що постраждали від цієї катастрофи, у місті була заснована каса для збору милостині, створені лікарня, аптека й організації, що давали допомогу нужденним. У 1906 р. була прокладена перша залізниця, що зв'язала місто Володимир з містом Ковелем на півночі. З початком першої світової війни в серпні 1914 р. відбувається зниження чисельності міського населення, у тому числі й у єврейській громаді. У 1915-1918 р.м. місто знаходиться під окупацією австрійської влади. Після відступу австрійської армії у Володимир увійшла польська армія, що організувала міські єврейські погроми. Приблизно 2 роки йшли бої між новою польською державою і червоною армією. Після запеклих боїв і почергової окупації міста обома сторонами Володимир у підсумку залишається під владою Польщі. Відповідно до перепису 1921 р., населення Володимира складало 11.623 жителів, з них - 5.917 євреїв, а по переписі 1937 р. у Володимирі було 30.000 жителів, з них - 12.000 євреїв. Після розвалу польського правління і приєднання Володимира до Української радянської республіки почала знижуватися кількість польського населення і стало рости єврейське населення: у місто прийшли тисячі біженців-євреїв, що бігли з польських територій, окупованих Німеччиною. У такий спосіб населення виросло до 37.000 жителів, з них - 17.000 євреїв. Напередодні другої світової війни у Володимирі була розвинена єврейська культура. Діяли різні партії, працювали 2 єврейські школи, сільськогосподарська школа для підготовки єврейських хліборобів, що направлялися в Палестину, бібліотеки, лікарня, народний банк, дитбудинок для єврейських сиріт, єврейський цвинтар - один з найстарших на заході Європи. Німецька окупація одним ударом знищила єврейську громаду Володимира, що проіснувала в місті 800 років.